Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Мої статті

Робота з медіа - технологіями — це постійний пошук
Шановний Олександре Івановичу! Спасибі Вам

 за участь у Всеукраїнській «Панорамі творчих

 уроків», прийміть наші вітання з перемогою.
Гук Олександр Іванович - вчитель КСЛІ
— Дякую.

Розкажіть, будь ласка, про себе.

— Народився я в місті Шепетівка Хмельницької області 24 лютого 1978 р. Завдячуючи своїм батькам, виховувався в середовищі людяності, загальної поваги до ближнього, любові до Батьківщини. Після закінчення в 1995 р. Шепетівської загальноосвітньої середньої школи № 2 вступив на історичний факультет Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. В 2000 р. закінчив університет з дипломом спеціаліста, а в 2001 р. — із дипломом магістра історії. Одружений (дружина також працює учителем історії), маю сина (6,5 років).

Як Ви стали вчителем? Це мрія дитинства?

— Сказати, що професія вчителя була мрією мого дитинства, було б певним перебільшенням. Хоча історія і була моїм найулюбленішим шкільним предметом. Моїй учительці історії і класному керівнику Гайдай Аллі Олексіївні вдалося передати мені всю свою любов до вивчення та розпізнавання всіх історичних таємниць. А вже в процесі навчання в університеті я дійшов висновку, що найдоцільніше виявити свою любов до України можна шляхом формування нового покоління, справжніх громадян і патріотів своєї країни. 

Як давно Ви працюєте в школі? Як розпочалася Ваша педагогічна діяльність?

— Свою педагогічну діяльність я розпочав 2002 р. в Київській загальноосвітній школі № 164. П’ять років роботи в цьому закладі стали справжньою «школою життя» для молодого спеціаліста, які насамперед загартували мене і зміцнили моє переконання в правильності вибраного шляху. Слід сказати, що перші роки роботи в школі виявили для мене проблему поєднання теоретичних навичок, здобутих в університеті, з практичною діяльністю. Все це стало стимулом до пошуків власних методів у навчанні історії, які вдалося реалізувати вже на новому місці роботи.

У чому особливість навчального закладу, у якому Ви зараз викладаєте? Ким бачать себе Ваші випускники?

— З 2007 р. я працюю в загальноосвітньому навчальному закладі «Київський спортивний ліцей-інтернат». Головним завданням ліцею є виховання та навчання талановитих, спортивно обдарованих, фізично розвинених учнів — патріотів своєї держави, спроможних представляти Україну на міжнародних змаганнях найвищого рівня. За час свого існування установа підготувала 96 олімпійців, 159 чемпіонів світу, 96 чемпіонів Європи, серед яких такі видатні спортсмени, як Анатолій Тимощук, Олександр Волков, Ірина Колумбет, Світлана Мазій, Марина Ткаченко, Ольга Зубарєва, Ігор Нагаєв, Тетяна Макарець, Ганна Маркушевська та інші. Але хоча профільним напрямком для наших учнів є спортивний і більшість з них у майбутньому бачать себе відомими спортсменами, навчальний бік діяльності ніколи не був другорядним фактором. Специфіка діяльності закладу передбачає значну інтенсифікацію роботи учнів на уроці, що спонукає до створення такого навчально-методичного продукту, який передбачав би доступність і значну міру засвоєння. А наявність восьми мультимедійних СМАРТ-комплексів дозволяє втілити свої напрацювання на практиці майже кожному вчителю. В свою чергу адміністрація ліцею докладає значних зусиль для створення умов щодо реалізації всіх інноваційних планів і задумок.

Тема «Панорами — 2012» пов’язана з проблемами впровадження ІКТ у навчальний процес. Як Ви вважаєте, це необхідність чи данина моді?

— Безумовним для мене є той факт, що впровадження інформаційно-комунікативних технологій на сучасному етапі є нагальною практичною потребою. Система української освіти, яка перебуває
в процесі перманентних реформ, потребує нових поглядів і ідей, «нового повітря», адже в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. чітко зазначено: «Суспільству, що розвивається, потрібні сучасно освічені, моральні, підприємливі люди, які здатні самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, бути мобільними, динамічними, конструктивними фахівцями, володіти розвиненим почуттям відповідальності за долю країни». І саме вчителям потрібно швидко опанувати дедалі більші об’єми інформації, бути здатними до професійного саморозвитку та критичного сприйняття значного потоку інформації й активно впроваджувати нові інформаційні технології у процес навчання. Необхідно «йти в ногу» з інформаційним суспільством і його підростаючим поколінням, необхідно донести до дітей думку, що комп’ютер — це не тільки ігри і друзі в соціальних мережах, але й практичний помічник у навчальній діяльності.

У чому «плюси» та «мінуси» впровадження ІКТ?

— На мою думку, однією з найбільших переваг при використанні ІКТ є активізація мотиваційно-пізнавального моменту на уроці, коли учні намагаються довести однокласникам і вчителеві свою компетентність щодо володіння комп’ютером. Також поєднання інформаційної складової з використання нестандартних підходів до проведення уроку (зокрема, ігрової форми) викликає значний емоційний ефект серед учнів, що призводить до інтенсифікації навчального процесу. Безпосередньо для вчителя ІКТ допомагає краще оцінити здібності та знання дитини, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання, стимулює його професійний ріст і подальше опанування комп’ютера. «Мінусом» впровадження ІКТ може бути надмірне захоплення вчителем наочними ефектами на шкоду розвивальній складовій навчання, а також відсутність через об’єктивні чи суб’єктивні причини відповідного технічного та програмного забезпечення в учнів і вчителів. Тому, як говорили стародавні греки, в усьому потрібно шукати «золоту середину».

Із якими проблемами стикається вчитель в процесі застосування мультимедійних технологій?

— Аналізуючи ситуацію з впровадженням нових інформаційних технологій в освітній процес, можемо вийти на перелік досить стандартних проблем, з якими стикається більшість учителів в Україні:
• недостатнє фінансування навчальних закладів і, як наслідок, відсутність можливості використовувати комп’ютери;
• обмежений вихід до мережі Інтернет;
• труднощі у розв’язанні технічних завдань і проблем;
• небажання вчителів міняти випробувані часом традиційні методи викладання;
• відсутність впевненості вчителя у власному умінні працювати з комп’ютером.
Основний вихід з цієї проблеми один — зовнішнє (державне) та внутрішнє (особисте) стимулювання до якнайшвидшого опанування нових технологій, які збільшать можливості вчителів і в той же час
розширять можливості учнів.

Який зарубіжний і вітчизняний досвід щодо цієї проблеми є цікавим для Вас?

— Для ознайомлення з особливостями та методикою впровадження ІКТ в освітній процес доцільним і корисним буде використання досвіду В. Дрібниці, О. Мокрогуза, Н. Морзе, О. Трухана, О. Худобця,
праці яких вплинули на мій вибір проблематики дослідження. Із зарубіжних авторів хочеться виокремити Т. О’Рейлі (США), який є автором праць про використання сервісу Веб 2.0, О. Чернова (Росія), який займається питанням розвитку й удосконалення презентацій PowerРoint, Є. Полат — автора праць з використання Інтернет-технологій і ресурсів у системі освіти.

Які доробки (мультимедійні продукти, методики їх застосування тощо) можуть запропонувати педагогічній спільноті київські вчителі?

— Київські вчителі й викладачі Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка взяли активну участь у створення електронно-освітніх ресурсів з різних предметів для 7-го класу в рамках пілотного проекту «Відкритий світ». Зокрема, мною в співпраці з викладачем ІППО
Київського університету імені Бориса Грінченка О. Ф. Труханом створено ЕОР з історії України — презентації, віртуальні карти, інтерактивні кросворди, навчальні ігри, які є у вільному доступі на сайті проекту. Також у методичних рекомендаціях щодо вивчення історії, які з’являються напередодні кожного навчального року, міститься досить детальна інформація про використання нових інформаційно-комунікативних технологій на уроках історії. Чільне місце серед програм, які використовуються в навчальній діяльності, посідають програми PowerРoint, SMART Notebook, My Test, які вирізняються своєю багатофункціональністю.

Ваші учні беруть участь у створенні медіа-продуктів?

— Я переконаний у тому, що кінцевим результатом впровадження ІКТ в освіту має стати набуття учнями практичних компетентностей, які дозволять створювати власні самостійні мультимедійні продукти. При співпраці з вчителями інформатики я практикую використання завдань, спрямованих на створення або цілісного інформаційного продукту (презентація, відеофільм, тест тощо), або певної його частини (уривок з фільму, окремий слайд, друкований фрагмент, ілюстрація тощо). Автори найкращих продуктів захищають свої твори перед класом, це відзначається підвищеним ентузіазмом і справжнім вибухом позитивних емоцій. На мою думку, така практика є просто надзвичайно актуальною, адже сприяє формуванню не тільки відповідних навичок школярів, а й підвищує рівень соціалізації.

Які практичні поради Ви можете надати вчителям, які тільки починають опановувати медіа-простір?

— Перед безпосереднім опануванням інформаційних технологій необхідно побачити в комп’ютері «друга, товариша, майже брата», тобто вірного і надійного помічника. При роботі з інформаційними технологіями наголос слід робити на власному практичному освоєнні певного матеріалу. Тільки працюючи з програмами, можна досягти якісного і позитивного ефекту від їх використання. Робота з медіа-технологіями — це постійний пошук, який може бути вдалим при системній роботі. Опрацьовуючи освітній контент в Інтернеті, варто користуватися словами Тараса Шевченка: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь…», тобто старатися «завантажувати» увесь доступний матеріал для його подальшого аналізу (при цьому слід досить уважно ставитися до авторського права).

У чому полягають, на Вашу думку, проблеми впровадження ІКТ у навчальний процес загальнодержавного рівня? Чи допоможуть їх розв’язати загальнонаціональні цільові програми?

— Основною проблемою є відсутність єдиного підходу в обґрунтуванні та формуванні напрямів застосування інформаційно-комп’ютерних технологій в освітній діяльності. Вже наслідком цього є слабка присутність ІКТ у навчальних програмах, недостатня кількість інформаційних ресурсів, нераціональне використання можливостей ІКТ, відсутність повноцінного бюджетного фінансування для створення наукових і освітніх інформаційних ресурсів тощо. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору стало одним із пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Загальнодержавні цільові програми працюють на розв’язання основних завдань освітньої політики. У світлі впровадження ІКТ у шкільний педагогічний процес проводяться навчання за програмами «Microsoft. Партнерство в навчанні» та «Intel. Навчання для майбутнього», впроваджується програма «1 учень — 1 комп’ютер» від корпорації Intel World Ahead, яка втілена в проекті Київського стандарту освіти. Найбільш глобальним проектом є національний проект «Відкритий світ», який ставить за мету створення національної освітньої інформаційної мережі.

Чим, окрім методики, має володіти сучасний учитель?

— Сучасний учитель має бути справедливим, із відчуттям власної гідності, прикладом для наслідуванням (так звані три «П» — професіоналізм, порядність, патріотизм). В умовах падіння загального рівня моральності саме школа має стати острівцем повноти та неповторності життя, мудрості знань, любові до дітей і рідного краю. І при цьому варто пам’ятати, що справжній учитель — це той, хто ніколи не забуває, що сам був дитиною.
Розкажіть про Ваші захоплення.
— Я, можна сказати, консерватор в питанні власних поглядів і захоплень. Зі шкільних років в моєму житті є три великі захоплення — читання, рок-музика і футбол. Читаю будь-яку літературу, крім так званої «жовтої», слухаю переважно українських чи російських виконав- ців року і вболіваю за «Динамо» (Київ) та збірну України.

Ваше життєве кредо — це?

— Власні життєві принципи я б найповніше виразив фразою Дмитра Донцова: «Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає». Життя буде правильним, еліта моральною, країна процвітаючою, якщо бути вимогливим до влади, до оточуючих, до учнів, до рідних і близьких, але насамперед — до себе. Результатом вимогливості стає відповідальність.

Дякуємо Вам, шановний Олександре Івановичу, за цікаву розмову. Успіхів Вам!
Розмову вела Людмила ЧЕРКАСЬКА
Категорія: Мої статті | Додав: guknet (09.09.2012)
Переглядів: 978 | Рейтинг: 0.0/0